- монополія
- [монопо/л'ійа]
-йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
монополёр — а, м. monopoleur m. един.? Монополист. И я часто вижу, что монополер иной из нашей братии, хорошо расторговавшись, прячется, когда о монополии заговорят. Долг. Путеш. в Киев. // Д. 1870 87 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
монополізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
монополіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
монополіст — а, ч. 1) Той, хто має монополію на що небудь. 2) Великий капіталіст, представник монополістичного капіталу … Український тлумачний словник
монополія — ї, ж. 1) без додатка і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. || Зосередження будь чого в розпорядженні держави, однієї організації, фірми, особи і т. ін. 2) перен … Український тлумачний словник
монополізм — у, ч. Система монополій (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
монополізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
монополізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
монополізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
монополізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
монополістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови